Сучасні будівельні технології пропонують певну варіативність у отриманні подібних кінцевих результатів. У результаті стає можливим їх досягнення різними практичними методами, з використанням матеріалів, що характеризуються специфічними властивостями. У цьому відношенні не є винятком і ситуація з вирівнюванням підстилаючої основи під установку оздоблювальних підлогових покриттів. Для неї практикується облаштування настилів із щільних листових (плитних) елементів або «мокрих» стяжок, наприклад, цементно-піщаних або самовирівнюються (самонівелюються). Розберемо, у яких випадках їх застосування доцільно, а також чим відрізняється стяжка від наливної підлоги?
Спицифіка складів робочих сумішей
Основна відмінність у реалізації технологій цементно-піщаної стяжки (ЦПС) та наливної вже закладена у фізико-хімічних властивостях, використовуваних для них матеріалів.
Цементна стяжка
Розчин для традиційної «мокрою» ЦПС може складатися лише з трьох компонентів – цементу, піску, що просіює, і води. Тому приготувати його своїми руками не складе труднощів, навіть у домашніх умовах. Якщо ж береться готова до застосування суміш, то вона купується в сухому вигляді і часто містить деяку кількість профільних модифікаторів. Їхня присутність здатна значно змінити технологічність монтажу та експлуатаційні характеристики стяжки. Наприклад, поліпшити рухливість розчину, збільшити період його початкового схоплювання або підвищити вологостійкість готової підлоги, його міцність, опір стирання, стійкість до термічних деформацій (ключова характеристика водяних теплих підлог) і т.д.
Самовирівнююча стяжка
Хороший склад для наливної підлоги (практикується також назва – стяжка наливна) практично неможливо приготувати самостійно. Тому він купується у вигляді сухих сумішей або суспензій (рідин, що містять дрібні тверді частки). Робочий розчин наливної стяжки має рухому рідку консистенцію. Це дозволяє йому самостійно розтікатися з формуванням горизонтальної площини поверхнею основи під дією гравітаційних сил. Як основна в’яжуча речовина в заливну стяжку підлоги можуть включати як мінеральні, так і різні полімерні сполуки, за якими здійснюється їх основна класифікація, наприклад:
поліуретанові – мають високу вологостійкість та еластичність, витримують значні навантаження на стиск/розтяг. Стійкі до хімічних впливів, перепадів температур у широкому діапазоні, вібрації та стирання;
епоксидні – зазвичай, це двокомпонентні склади, що складаються з основи та затверджувача. Відрізняються високою вологостійкістю та удароміцністю. Епоксидна наливна стяжка підлоги витримує механічні дії високої інтенсивності та сили;
епоксидно-поліуретанові – поєднують переваги обох попередніх класів. Гармонійно поєднують високу міцність, пружність та еластичність;
метилметакрилатні – характеризуються високою швидкістю сушіння, що дозволяє вже через 2 години пересуватися по них у спецвзутті.
Основні експлуатаційні особливості складів та формованих з них покриттів
Вибираючи потрібну технологію, слід також враховувати техніко-експлуатаційні параметри робочих складів стяжки та наливної підлоги: їх приготування, укладання, наступні монтажні операції тощо.
Цементно-піщана стяжка
Як зазначалося, її склад досить простий і можна приготувати самостійно. Суміш містить цемент та пісок у пропорції 1:3 та невелику кількість води (залежно від марки цементу, а також необхідної консистенції робочого розчину). Не завадить введення в заміс модифікаторів, зміцнювачів або пластифікаторів, що відповідають вирішуваним завданням. Так, найпростішим «домашнім» способом збільшення пластичності маси є додавання до неї концентрованого миючого засобу. Воно значно полегшує роботу з вирівнювання стяжки. Але навіть у цьому випадку розчин ЦПС характеризується досить густою консистенцією, тому самостійно розтікається погано. Його розподіляють по чорновій поверхні за допомогою кельм, терок або правил. Найбільш поширеним способом, розрахованим на формування товстого шару, що вирівнює, є укладання розчину по маяках.
Використання ЦПС
Її затверділа поверхня виходить занадто шорсткою, через що в житлових приміщеннях вона зазвичай виконує функції напівчистової основи під оздоблювальні покриття для підлоги. На неї монтують: ламінат, паркет, лінолеум, дошку для підлоги, ковролін і т.п.
Цементно-піщані стяжки можуть виступати і як підлоги в технічних або промислових приміщеннях. Однак для цього вони потребують подальшого доопрацювання. Найбільш простий її спосіб – залізнення, при якому після видавлювання з розчину на поверхню цементного молочка до неї втирається сухий цемент. Крім того, можуть використовуватися порошкові топінги – складніші склади, що ущільнюють зовнішній шар стяжки і роблять його більш міцним.